No results found.

{{ error }}

16 Лют 2026

Дискримінаційний підхід МОК щодо Владислава Гераскевича та наслідки для його міжнародно-правових зобов’язань

News

Statements

Ukraine

Дискримінаційний підхід МОК щодо Владислава Гераскевича та наслідки для його міжнародно-правових зобов’язань

Global Rights Compliance (GRC) висловлює глибоке занепокоєння рішенням Міжнародного олімпійського комітету (МОК) відкликати акредитацію українського спортсмена Владислава Гераскевича та заборонити йому брати участь у змаганнях зі скелетону на Іграх Мілан–Кортіна 2026 («Ігри»). Як стверджується, підставою стало рішення Гераскевича виступати в шоломі із зображеннями українських спортсменів, загиблих унаслідок незаконного вторгнення Росії в Україну.

МОК обґрунтував свої дії тим, що носіння шолома під час змагань «не відповідає Олімпійській хартії та іншим правилам, зокрема Керівництву МОК щодо висловлювань спортсменів». Нібито це ґрунтується на правилах, які забороняють будь-які форми самовираження на спортивній арені.

Втім, позиція МОК суперечить тому, як він застосовує власні правила щодо інших спортсменів, зокрема російських. Порушуючи так звані «правила участі», МОК дозволив щонайменше чотирьом спортсменам із Росії брати участь в Іграх попри їхні очевидні прояви підтримки вторгнення Росії. Крім того, під час змагань МОК дозволив італійському сноубордисту Роланду Фішналлеру виступати в шоломі з російським прапором, хоча прапор був забороненим символом на Іграх. Досі не пояснено, як МОК тлумачить ці відверто політичні прояви — фактичну підтримку грубих порушень міжнародного права (визнаних, зокрема, Генеральною Асамблеєю ООН) — як такі, що відповідають Хартії, але водночас вважає неприпустимим жест вшанування пам’яті загиблих з боку українця.

Окрім очевидних подвійних стандартів, поведінка МОК щодо самого пана Гераскевича свідчить про внутрішню суперечливість підходу. Зокрема, МОК заявив, що дозволить пану Гераскевичу виступати з чорною пов’язкою на знак пам’яті загиблих від російського вторгнення. Чому це допустимо, а фотографії тих, кого вшановують, — ні, також залишається без пояснення. Очевидно, твердження МОК про заборону всіх форм самовираження не відповідає дійсності. З огляду на ці та інші суперечності, складається враження, що МОК більше занепокоєний власним дискомфортом (на суб’єктивній і дискримінаційній основі), ніж послідовністю та принциповістю щодо свободи вираження.

Заява президентки МОК Кірсті Ковентрі про те, що заборона шолома була необхідною для «забезпечення безпечного середовища для всіх», лише посилює ці сумніви. Очевидно, що ці міркування не були пріоритетними, коли МОК вирішував заплющити очі на підтримку російської агресії з боку російських спортсменів та Фішналлера.

Цілком обґрунтовано Владислав Гераскевич має намір оскаржити рішення МОК у Спортивному арбітражному суді. МОК повинен пояснити очевидно нерівне ставлення до пана Гераскевича, наявні суперечності та те, чому забезпечення безпечного середовища для українців — жертв російської агресії та воєнних злочинів — вочевидь було для нього менш пріоритетним. Тим, хто стверджує, що політиці не місце у спорті, варто наголосити: йдеться не про політику. МОК є комерційною структурою і відповідно до норм міжнародного права зобов’язаний поважати права людини, зокрема не спричиняти, не сприяти та не бути пов’язаним із їх порушеннями. Надавати перевагу тим, хто підтримує воєнні злочини, і водночас змушувати мовчати жертв — це серйозний виклик дотриманню цих зобов’язань.

МОК повинен поважати права людини. Знову російські спортсмени, які порушили правила нейтральності, або їхні прихильники приймаються з розкритими обіймами. Щонайменше МОК винен світові пояснення, чому Росія та ймовірні винуватці ставляться вище за Україну та її тисячі жертв. Імовірніше, МОК потребує серйозних змін у політиці, щоб реально виконувати свої міжнародні зобов’язання у сфері прав людини.

Вейн Джордаш KC, президент Global Rights Compliance

Олімпійські Ігри знову опиняються під загрозою через неспроможність МОК змістовно дотримуватися навіть власних мінімальних стандартів підтримки миру, солідарності та людської гідності. Знову російські спортсмени, які порушили правила нейтральності, приймаються з розкритими обіймами. Знову українські спортсмени розглядаються як перешкода для довгої традиції “sportswashing” злочинних дій Росії. Непослідовне застосування МОК правил щодо висловлювань свідчить про те, що Гераскевичу не мали забороняти виступати в його шоломі.

Джеремі Піцці, правовий радник Global Rights Compliance

 

Фото: Владислав Гераскевич у шоломі пам’яті на тренуванні Олімпіади-2026. Суспільне Спорт/Сергій Захарченко